Сайт учителя Юлії Володимирівни Тучі: Як навчати обдарованих ?

Методи навчання обдарованих дітей мають відповідати:

- своїм основним завданням – наданню допомоги обдарованим учням в отриманні знань;

- рівню інтелектуального та соціального розвитку дитину, різним вимогам і можливостям, аби виявляти основний та послідовні варіанти розвитку здібностей дитини;

- переходу від перцептивного рівня пізнання до вищих понятійних рівнів.

Творчі методи під час викладання спрямовані на:

- визнання раніше невизнаних або невикористаних можливостей;

- повагу до бажання дітей самостійно працювати;

- уміння стримуватися від втручання у процес творчої діяльності;

- надання дитині свободи вибору;

- індивідуалізацію навчальної програми залежно від особливостей учня;

- створення умов для конкретного втілення творчої ідеї;

- заохочення роботи над проектами, пропозиціями самих учнів;

- уникання будь-якого тиску на дітей;

- надання можливості загального внеску в роботу групи;

- повагу до потенційних можливостей учнів, які мають низький рівень навчальних досягнень;

- демонстрацією ентузіазму;

- надання авторитетної допомоги дітям, які висловлюють іншу думку;

- організацію безпосереднього спілкування звичайних дітей із обдарованими;

- отримання максимальної користі від захоплення дітей;

- терпимість (хоча б тимчасову ) до безладдя ;

- уміння переконувати та пропагувати;

- здібність до самоаналізу.

Вчитель повинен:

1. Бути доброзичливим і чуйним.

2. Знати психологічні особливості обдарованих дітей, розуміти їхні потреби та інтереси.

3. Мати досвід роботи в закладах для дітей молодшого та дошкільного віку ( зокрема й з власними дітьми).

4. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.

5. Мати широке коло інтересів і вмінь.

6. Бути готовим до виконання найрізноманітніших обов’язків, пов’язаних із навчанням обдарованих дітей.

7. Володіти почуттям гумору ( але без нахилу до висміювання)

8. Бути самокритичним, готовим до перегляду своїх поглядів і постійного самовдосконалення.

9. Мати творчий особистий світогляд.

10. Мати добре здоров’я і високу життєздатність.

11. Мати спеціальну та післявузівську підготовку до роботи з обдарованими дітьми й бути готовим до подальшого оволодіння спеціальними знаннями.

Декілька порад учителю щодо розвитку творчих здібностей та обдарованості дитини:

1. Підтримуйте думки учнів, наголошуйте на їх оригінальності, важливості, значимості.

2. Підсилюйте інтерес дітей до нового.

3. Навчайте дітей систематичної самооцінки кожної думки.

4. Не вимагайте запам’ятовувати схем, таблиць, односторонього рішення, де є багатоваріантні способи.

5. Створюйте проблемні ситуації, що потребують альтернатив, прогнозування, уяви, міркування.

Зміст програм для обдарованих дітей повинен:

- виходити за межі загальноприйнятих програм;

- враховувати специфіку інтересів учнів;

- відповідати стилю їхнього засвоєння знань;

- не обмежувати прагнення учнів вникнути, заглибитися в суть теми.

При розробці програми навчання для здібних і обдарованих дітей необхідно враховувати такі чинники:

1. Потреби та інтереси дітей.

2. Плани батьків стосовно своїх дітей та їхня участь у навчанні дитини.

3. Основні принципи та цілі навчання.

4. Особисті якості, позицію та професійний рівень учителя.

5. Оформлення та обладнання приміщень для занять.

6. Фінансові асигнування.

7. Підтримка з боку офіційних осіб та організацій.

При розробці програм для здібних дітей доцільно дотримуватися наступних принципів:

1. Визначити сильні та слабкі сторони кожного учня і створити індивідуальну програму розвитку обдарованої дитини.

2. Індивідуальна програма має складатися з різноманітного навчального матеріалу, що відповідає інтересам обдарованої дитини.

3. Індивідуальна програма має передбачати оптимальний та поступовий перехід учня від одного щабля загального розвитку до наступного.

4. Провідною метою індивідуальної програми має бути розвиток творчих здібностей дитини.

5. Невід’ємною частиною індивідуальної програми повинна бути чітка система оцінювання.

6. Обдарована дитина, яка вчиться в одному класі із звичайними учнями, повинна мати можливість спілкуватися з однолітками свого рівня розвитку.

7. Школа має підтримувати безпосередній зв’язок з батьками обдарованої дитини.

8. Слід залучати до навчання обдарованих дітей талановитих фахівців, які мають спеціальну підготовку.

Пам'ятка для вчителя по роботі з обдарованими дітьми.

1. Вчителю не потрібно приділяти надто багато уваги ігровому навчанню яскраво вираженим елементом змагання. Обдарована дитина буде частіше всього ставати переможцем, що може викликати неприязнь ровесників і не сприяє створенню атмосфери загальної зацікавленості, до якої прагне вчитель.

2. Вчителю потрібно уникати зміцнення перфекціоністських тенденцій в обдарованої людини, перехвалюючи кращу або само старанно виконану роботу. Йому не потрібно виділяти обдаровану дитину за добрі індивідуальні успіхи, а краще заохочувати сумісні заняття з іншими дітьми.

3. Вчитель не повинен підносити обдаровану дитину на п’єдестал або робити із нього вундеркінда в очах інших учнів. Успіхи її будуть оцінені певним чином, а непотрібне висування його унікальності досягнень породжує частіше за все роздратування, ревність, відторгнення замість очікуваної похвали. Інша крайність - свідоме публічне приниження унікальних здібностей і навіть сарказм з боку вчителя – звичайно, недопустима.

4. Вчителю потрібно пам’ятати , що у більшості своїй обдаровані діти погано сприймають чітко регламентовані, повторні заняття. Вчителям нерідко необхідна допомога методистів і психолога, щоб урізноманітнити програму з урахуванням потреб високообдарованих учнів. В цьому класі батьки повинні по можливості допомагати вчителю.

• Постійно працювати над вихованням почуттів дітей, особливо обдарованих, вразливих і чутливих до всього, що стосується їхнього «Я».

• Допомагайте обдарованим дітям виробити адекватну концепцію і самооцінку, розвивати симпатію.

• Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду в процесі взаємодії з людьми.

• Дотримуйтесь порядку і дисципліни, обдаровані діти, як і всі інші, повинні знати межу допустимої поведінки.

• Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їх праця приносила користь.

• У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод, це активізує їхню роботу.

• Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного набуття знань.

• Привчайте обдарованих дітей працювати спільно, це допоможе їм легше адаптуватися до соціальних умов.

• Заохочуйте дітей, це стимулює їх.

• Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей, щоб розвинути здібності кожної дитини.

Рекомендації для роботи з молодшими школярами

У дошкільному та молодшому шкільному віці в дітей бурхливо розвиваються загальні здібності. Важливою умовою їх розвитку є комплексний підхід, тобто вдосконалення кількох здібностей, наприклад, розвитку мовлення та інтелектуальних здібностей. Для цього необхідно:

1. Створити умови для розвитку здібностей. Діяльність дитини організувати так, щоб вона була творчою, не рутинною, що саме по собі стимулює розвиток мислення.

2. Спрямовувати діяльність на активізацію пізнавальної потреби шляхом підтримки природної допитливості.

3.Стимулювати розвиток потреби досягти успіхів. Викорінювати потребу у втечі від невдач, пояснюючи, що невдачі – це теж позитивний результат діяльності.

4. В організації навчального процесу враховувати психологічні особливості пізнавального та інтелектуального розвитку дітей молодшого шкільного віку:

• Увага молодшого школяра стає довільною, але ще довго пережовується з мимовільною. Слід стимулювати розвиток довільної уваги шляхом спеціальних ігрових вправ.

У дошкільному віці розвиваються й прогресує механічна пам'ять, дещо відстає у розвитку опосередкована, логічна пам'ять. Педагогам слід учити дітей користуватися прийомами запам'ятовування. Що значно підвищує рівень розвитку логічної пам'яті. У молодшому дошкільному віці мислити означає пригадувати. Мислення тісно пов’язане з пам’яттю і розвинеться залежно від неї.

• Необхідно вчити дитину міркувати вголос, словами передавати плин думок і називати результат. Такі вміння стимулюють засвоєння та активне використання мовлення. У цьому віці мовлення та мислення тісно пов’язані.

5. Виявляти здібності учнів. Одними з визначальних ознак здібностей вважають:

Фізико-математичний вид здібностей:

• схильність до раціонального, логічного, лаконічного мислення;

• нешаблонний підхід до розв’язання задач будь-якого змісту.

Слід пам’ятати, що в розвитку зазначених здібностей раціональне переважає над емоційним, формалізоване – над неформалізованим, логічне – над образним.

Біологічний вид здібностей:

• схильність до наочно-дійового мислення;

• зосередженість пізнавальної активності на реальних біологічних об’єктах, закономірностях відтворення багатств природи, продуктивно-трудових процесах.

Рекомендації для роботи з дітьми середнього шкільного віку

1. Слід пам'ятати, що лише в умовах творчого підходу можливий розвиток здібностей дитини. Будьте захопленими своєю справою, не бійтеся виявляти свої здібності, не пов’язані з професійною діяльністю. Намагайтеся підтримувати неординарність та творчість.

Враховуйте в педагогічній діяльності вікові психологічні особливості розвитку пізнавальної та інтелектуальної сфери:

• у цьому віці логічна пам'ять, а також довільна та опосередкована є провідними. Слід стимулювати розвиток логічної пам'яті. Для дітей запам’ятовувати – означає мислити, встановлювати логічні зв’язки в рамках матеріалу. Дітям необхідно давати завдання, які потребують створення плану усного чи письмового тексту.

• у роботі враховувати те, що мислення та мовлення взаємопов’язані й розвиток одного впливає на розвиток іншого.

2. Виявлення здібностей має відбуватися обов’язково і не пізніше 6-7-го класу.

3. Пам’ятайте, що лише в навчальній діяльності формуються здібності. Це відбувається за рахунок засвоєння понять, уміння ними оперувати, розвитку логічного та абстрактного мислення.

Рекомендації для роботи з дітьми старшого шкільного віку

1. Необхідно стимулювати процес становлення практичних умінь та навичок для вдосконалення професійних здібностей.

2. Слід надавати учням можливість працювати в таких сферах діяльності, де вони можуть виявити себе з найкращого боку, реалізувати свій потенціал.

3. Враховувати в педагогічній діяльності психологічні особливості розвитку пізнавальної та інтелектуальної сфери.

• У цьому віці думка остаточно поєднується зі словам, слід стимулювати становлення мислення за допомогою риторичних вправ на формування вміння планувати, писати самостійні роботи та виступати перед аудиторією, відповідати на запитання. Надзвичайно велике значення мають різні форми письмового викладу. Використовувати таку форму роботи не лише на заняттях з таких предметів, як історія, географія, біологія, іноземна мова.

• Необхідно навчити учнів самостійно знаходити визначення понять та оперувати ними. Для формування таких умінь слід враховувати індивідуальні особливості кожного учня, давати їм матеріал, який потребує додаткового самостійного опрацювання. На заняттях працювати над визначенням понять, а не давати їх у готовому вигляді.

• Сприяти формуванню внутрішнього плану дій за допомогою спеціальних вправ. Наприклад, підчас розв’язання задачі спочатку створювати план дій, а потім практично її розв’язувати.

• Сприяти розвитку таких показників творчого мислення, як гнучкість, швидкість, точність, оригінальність. Давати учням завдання, які потребують використання перелічених показників.

Швидкість – здатність висловлювати максимальну кількість ідей.

Гнучкість – здатність висловлювати різноманітні ідеї.

Оригінальність – здатність генерувати нові, нестандартні ідеї.

Точність – здатність удосконалювати чи надавати завершеного вигляду своїм ідеям.

Наприклад:

Природничі науки. Назвати максимальну кількість предметів, які працюють на електриці, або розповісти про всі можливі варіанти використовування води.

Мова. Описати сферу життя уявної істоти.

Математика. Назвати предмети, які існують парами, розповісти про можливі варіанти класифікації таких предметів.

Музика. Показати, наскільки по-різному може звучати певний музичний інструмент.

Художня творчість. Намалювати фантастичну тварину, виготовити один і той самий предмет з різного матеріалу.

Пам'ятка для батьків обдарованих дітей

1. Проаналізуйте вашу власну систему цінностей стосовно виховання дитини. Чи сприяє вона реалізації особистості і обдарованості в суспільстві?

2. Будьте чесними. Всі діти надто чутливі до нещирості, а до обдарованих дітей це відноситься в більшому вимірі.

3. Оцінюйте рівень розвитку дитини. Мовний обмін навіть з дуже розвинутою дитиною дошкільного віку не являється найбільшою еруптивною стороною, шляхом до розуміння.

4. Уникайте надто довгих пояснень і бесід.

5. Намагайтесь весь час сприймати зміни в дитині. Вони можуть виражатись в неординарних запитаннях або в поведінці і являються ознакою обдарованості.

6. Поважайте в дитині індивідуальність. Не намагайтесь проектувати на неї власні інтереси і захоплення.

А також:

• Створіть безпечну психологічну атмосферу дитині в її пошуках, де вона могла б

знайти розраду у разі своїх розчарувань і невдач.

• Підтримуйте здібності дитини до творчості й виявляйте співчуття до ранніх

невдач. Уникайте негативної оцінки творчих спроб дитини.

• Будьте терпимі до несподіваних ідей, поважайте допитливість ідей дитини.

Намагайтесь відповідати на всі запитання, навіть якщо вони вам здаються

безглуздими.

• Залишайте дитину одну і дозволяйте їй, якщо вона бажає, самій займатися своїми